Дім пристарілих
- Автор темы Frau99
- Дата начала
Ох, яка складна і болюча тема. Дуже знайомі ці роздуми, хоча, на щастя, особисто ще не довелося приймати остаточне рішення щодо батьків. У моєї близької подруги була така ситуація з бабусею. Вона жила сама, почалися проблеми з пам'яттю, кілька разів забувала вимкнути газ. Подруга просто розривалася між роботою, своєю сім'єю та щоденними поїздками до неї. Врешті-решт, вони зважилися на пансіонат. Спочатку було неймовірно важко, почуття провини просто з'їдало зсередини. Але з часом вони побачили, що бабусі там стало краще. По-перше, цілодобовий нагляд, що заспокоювало всю родину. По-друге, спілкування з однолітками. Бабуся, яка вдома майже весь час сиділа сама, там знайшла собі подруг, почала брати участь у якихось заходах. Звісно, родина відвідувала її дуже часто, привозили домашні смаколики, забирали на свята. Тож я думаю, що тут немає однозначної відповіді «так» чи «ні». Якщо родина фізично не може забезпечити належний, а головне — безпечний догляд вдома, то хороший пансіонат може стати справжнім виходом. Це не зрада, а прояв турботи, хоч і в такій непростій формі. На жаль, конкретний заклад порадити не можу. Вони обирали щось у передмісті Києва, але головне, на що дивилися, — це відгуки, чистота, кваліфікація персоналу і те, як цей персонал спілкується з мешканцями. Вони їздили туди кілька разів без попередження, щоб побачити реальну картину, а не показову. Можливо, це і є головна порада.
Раджу звернутись по допомогу в будинок для людей похилого віку у Львові «Осінь життя» , наша родина обрала цей заклад для дідуся, коли йому поставили діагноз деменція. Цей будинок для людей похилого віку справив гарне враження. Затишно, спокійно та без зайвої метушні.Рада, що обрали саме цей варіант.
Так я розумію, що іноді немає виходу окрім віддати батьків чи бабусю в дім пристарілих... але від того ніяк не легше. Відчуття що від людини просто позбавляються, бо вона вже стала не потрібна, вже не заробляє гроші, нічого не може зробити по господарству, і її як непотрібну річ віддають на "свалку для людей". У мене знайома доглядає за одинокою бабусею, бо та страшенно не хотіла в притулок для літніх, каже то як могила якась. То вони пішли до юриста Романа Іванова https://romanivanov.lawyer/ він підписав документ про пожиттєве утримання, і тепер знайома купує продукти, прибирає, допомагає з готовкою, навіть гуляють разом. Бабця може сама вийти, поспілкуватися з друзями, пройтися районом, вона живе, а не доживає віку закрита у домі для стареньких.